Робота з батьками

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ НА ЧАС ЛІТНІХ КАНІКУЛ
 

   1. Не залишайте дітей без нагляду. Ви повинні знати, де знаходиться ваша дитина протягом дня і ночі.

    2. Слідкуйте, щоб діти обережно поводилися з вогнем.

    3. Використання піротехнічних засобів  небезпечне для життя і здоров’я.

4. Нагадуйте дітям, що необхідно дотримуватись правил дорожнього руху.

5. Не дозволяйте, щоб діти ходили на водоймища.

6.  Категорично забороніть дітям грати в недобудованих,зруйнованих, аварійних будівлях або на території поблизу таких об'єктів.

7. Нагадуйте правила поводження з побутовим газом під час користування газовими плитами.

8. Пам’ятайте про правила поводження з бездоглядними свійськими тваринами.

9. Не допускайте, щоб Ваші діти вживали алкогольні напої.

10. В разі необхідності телефонуйте:

- при пожежі             - 101

- до міліції                 - 102

- швидка допомога - 103

- служба газу          - 104

ПРОЯВИ ФАЛЬШИВОГО АВТОРИТЕТУ БАТЬКІВ, ЯКИЙ ШКОДИТЬ ВИХОВАННЮ ДІТЕЙ

А.С.Макаренко у «Книзі для батьків» класифікує авторитет у сімейному вихованні за такими видами:
1. Авторитет придушення (пригноблення) - батьки завжди сердиті, за кожну дрібничку вибухають громом, часто хапаються за палицю чи пасок, кожну провину дитини відзначають покаранням. При цьому діти виростають затурканими, безпорадними, або самодурами, відплачуючи за пригноблене дитинство.
2. Авторитет віддалі  - батько або мати тримають дітей на відстані, окремо від дітей обідають, для розмови запрошують дитину в кабінет, окремо розважаються, у батьків своє життя, а в дітей — своє.
3. Авторитет чванства — батько або мати вважає себе начальством і на роботі, і дома, батьки бундючаться та надуваються, дома тільки й розмови про свої достоїнства, заслуги, зверхньо ставляться до інших людей, дивлячись на пихатих батьків, діти також вихваляються: мій тато - начальник, мій тато - знаменитість.
4. Авторитет педантизму -  батьки переконані, що діти повинні з трепетом їх вислуховувати; розпорядження дають холодним офіційним тоном, виявляють прискіпливість до дітей з приводу найменших дрібниць.
5. Авторитет резонерства - батьки "з'їдають" дитину своїми повчаннями, безкінечними напучуваннями, привносять у сім'ю надмірну серйозність.
6. Авторитет любові - щоб діти слухалися батьків, треба, на їх думку, на кожному кроці виказувати їм свою любов, тому вони надмірно вдаються до ніжних слів, пестощів, вимагають від дітей ніжності і любові, якщо дитина не слухається, її негайно питають: "Значить, ти тата не любиш?".
7. Авторитет доброти -  дитяча слухняність викликається не поцілунками та ласкавими словами, а поступливістю, лагідністю, добротою, батьки усе дозволяють дітям, уникають будь-яких конфліктів, ладні пожертвувати чим завгодно, аби тільки все було гаразд. У таких сім'ях дитина «кумир сім'ї».
8. Авторитет дружби - батьки проголошують, що вони друзі для своїх дітей, зникає різниця у віці, авторитеті, діти починають виховувати батьків, насміхаються над батьками, грубо обривають, не поділяють думки батьків.
9. Авторитет підкупу - слухняність купується подарунками та обіцянками, навіть грішми, за добрі оцінки платять дітям за встановленою таксою, заявляють: якщо будеш слухатися - куплю велосипед.
       А.С.Макаренко відзначає, що справжній авторитет ґрунтується на любові, повазі до особистості дитини в поєднанні з високою вимогливістю до неї. Батьки, які прагнуть до піднесення педагогічної культури, мають постійно аналізувати свої дії, критично ставитися до фальшивого авторитету, витісняти його прояви з власної поведінки.

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ВИЗНАЧЕНІ А.МАКАРЕНКОМ

* треба правильно виховувати, щоб потім не довелося займатися перевихованням; 
* треба пам’ятати, що саме ви керуєте сім’єю, а не діти вами;
*  необхідно мати точну мету і програму виховної роботи; 
* треба завжди пам’ятати, що дитина – не тільки ваша радість, але й майбутній громадянин, що ви відповідаєте за неї перед країною; 
* треба насамперед самому бути громадянином і вносити своє громадянське самопочуття у сім’ю; 
* треба ставити суворі вимоги до власної поведінки; 
* не слід покладатися ні на які рецепти і фокуси виховання, треба бути серйозним, простим і щирим;
* не треба розраховувати на велику витрату часу, треба вміти керувати дитиною, а не оберігати її від життя. 

ВИСЛОВИ, ЯКІ ХОТІЛА Б ПОЧУТИ ВАША ДИТИНА:

• «Ти мені дуже допоміг!» «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»
• «Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...»
• «Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...»
• «Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....»
• «Я в тебе вірю...», «Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...»
• «Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...»
• «А ти подякувала Сергійку за фарби?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...»
• «Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити...»
• «Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...»
• «Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»
• «У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...»
• «В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...»
• «Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...»

ВИСЛОВИ, ЯКИХ НІКОЛИ НЕ ПОВИННА ЧУТИ ВАША ДИТИНА:

· «Підеш в школу, – ще довідаєшся...», «Може там з тебе людину зроблять !...»

• «Мені такий хлопчик (таке ледащо...) не треба ...!»
• « Вчитель не такий», «Клас не підходящий, – не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)»
• «Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»
• «Дай здачі, чого сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»
• «А чого від нього чекати гарного? Він же...»
• «То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...», «Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»
• «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»
• «Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»
• «І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...», «Скільки це може продовжуватися...»
• «Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...».

У спілкуванні зі своїми дітьми:

• Радійте вашому синові, доньці. 
• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.
• У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.
• Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терпелячими.
• Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

• Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

• Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Форми та тематика роботи психологічної служби з батьками

Робота з батьками

Ідеальні батьки

Сімейні посиденьки

Батьківські збори

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 
    Від п'ятилітньої дитини до мене тільки крок, від новонародженої до п'ятилітньої — величезна відстань.
                                                                                                                                                                                  Л.Толстой
 

• Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт з нею.

• Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною. Визначіть для неї місце в сім'ї.
• Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
• Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову.
• Цікавтеся справами і проблемами дитини.
• Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати.
• Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
• Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп'ютері до 30 хв.
• Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
• Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноцінним членом сім'ї зі своїми правами і обов'язками.
• Пам'ятайте, що діти — не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей.
• Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можли-востей і на власну долю. 

Сімейне виховання

  Пам’ятайте, що навчання – один із найскладніших видів праці, а розумові сили й здібності дітей не однакові.
    Не можна вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, на що він здатен у даний час навчальної діяльності, як розвивати його розумові здібності.
    Найпростіший метод виховання, що не вимагає ні часу, ні розуму – побити дитину й цим озлобити її чи зламати. Виключайте опіку, крик, насилля й командно-наказовий тон. Вони викликають протидію дітей, психічні травми, придушують бажання та інтерес, примушують шукати порятунку в обмані.
    Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини в навчанні та в усіх її справах.
    Пам’ятайте, що згідно з науково обґрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учень першого класу має працювати не більше 1-ї години,
 

    Привчайте дітей користуватися годинником  і не дозволяйте сидіти над виконанням домашнього завдання більше встановленого часу. Це відіб’ється на їхньому здоров’ї та розумовому розвитку.
    Не примушуйте учня писати в чернетках, переписувати виконане ним завдання – це приводить до перевтоми, викликає відразу до навчання.
    Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримує не таку оцінку, як би вам хотілося.
 

    Здоров’я дитини – крихка кришталева куля, а тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя й середовище. Організуйте правильний режим життя, харчування й відпочинку дітей.
    Організовуючи різні ігри й види навчальних занять дітей, приділяйте увагу фізичному розвитку й особливо розвитку м’язів(пальців та рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, ігри на музичних інструментах
    Обов’язково помічайте й заохочуйте, навіть мало помітні, успіхи дітей у навчанні й поведінці, використовуючи для цього слова похвали, поцілунки й різні види морального заохочення.
    Батько і мати – найкращі вихователі, вони повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома.

               Пам’ятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.